Lophostemon confertus - вічнозелене дерево, звичайне для Австралії.
Проблема очищення дощових стоків стоїть перед міськими адміністраціями в усьому світі, і Австралія - не виняток. Для очищення нерідко використовується метод біофільтрації, коли забруднена вода вловлюється і очищається грунтом, травою і деревами.
Наскільки добре працює цей метод? Досліджень про це мало. Прогалина прагне заповнити група фахівців з університету Мельбурна.
Під час експериментів у трьох різновидах ґрунту були посаджені чотири види дерев, які зазвичай використовуються для міського озеленення в Австралії. Рослини поливалися або розчином, що імітує зливовий стік, або звичайною водопровідною водою. У зливових стоках міститься високий рівень поживних речовин, таких як азот і фосфор.
Ліз Денман (Liz Denman), член групи ландшафтного і міського дизайну VicRoads (Roads Corporation of Victoria), пояснює, чому це небезпечно. Високий вміст поживних речовин викликає «цвітіння» води - неконтрольоване зростання водоростей у водоймах. Водорості вмирають і розкладаються, знижується вміст кисню у воді. Ще водорості не дозволяють сонячним променям проникати в товщу води, все це порушує природний стан водних об'єктів. Брак кисню призводить до загибелі риб, втрати біорізноманіття, появи «мертвих зон».
В Австралії приймаються закони, спрямовані на обмеження забруднення навколишнього середовища. Як зазначає Ліз, документи про скорочення викидів «вимагають контролю якості роботи систем очищення води».
Протягом 13 місяців експерименту вивчалося, наскільки добре різні види дерев ростуть при поливі зливовими стоками. Також розглядалося, як добре дерева забирали надлишки поживних речовин зі стоків.
Вивчалися дерева чотирьох видів: евкаліпта ряснокольорового (Eucalyptus polyanthemos), тристанні скрученої (Lophostemon confertus, Tristania conferta), банксії цільнолистої (Banksia integrifolia) і платана східного (Platanus orientalis). Рослини всіх перерахованих видів при поливі зливовими стоками зросли значно більше, ніж водопровідну воду. Всі вони можуть жити в умовах міста.
Крім того, дослідження показало, що дерева добре очищають зливові стоки від поживних речовин. Вчені збирали воду, яка проходила крізь грунт, в якому росло дерево, протягом двох годин після поливу. Ця вода містила меншу кількість небажаних речовин, ніж та, що пропускалася через аналогічний ґрунт, але в якому нічого не росло. З голого ґрунту поживні речовини тільки вимивалися. Різні види дерев не показали великої різниці у споживанні поживних речовин, всі вони відпрацювали добре.
«Вибір видів не має суттєвого значення для максимізації видалення біогенних елементів системою біофільтрації», - підсумовує Ліз Денман. Відзначається, що більш складним завданням для всіх дерев є захоплення надлишків азоту, ніж фосфору.
Ліз Денман говорить про те, що в місті повинні рости різні дерева. «Біорізноманіття рослинності в межах нашого міста - це важливо, і вибір дерев для посадки повинен ґрунтуватися не на єдиному критерії».
Один вид і не вдасться посадити скрізь, де потрібна біофільтрація. Фахівцям з благоустрою слід враховувати різні фактори при формуванні функціонального і красивого пейзажу.
Системи біофільтрації вже працюють у багатьох великих містах Австралії. Денман зазначає, що необхідно продовження досліджень для того, щоб вивчити ефективність дерев у міру їх зростання, а також під час екстремально вологих або сухих періодів.